Ґрамма

affect
Українська писемність недосконала. Теоретично її потрібно реформувати, але фактично це неможливо. Неможливо, але потрібно – і ось чому:

Літера “И”. Це, звичайно, може стати предметом дискусій, але я все ж вважаю, що її варто змінити на ’і (апостроф-і). Що таке “и”? Це “і”, яке не викликає пом’якшення попереднього звуку. Тобто вона не впливає на попередню літеру. А як в українській мові позначається невпливання на попередній звук? Через апостроф. Саме тому таке написання. Це аналогічно російському ы, яке колись давно було ъі, але спростилося. Однак літера “и” ([ɪ]) відрізняється від російського ы ([ɨ]) тим, що вона… ну, простіше буде сказати, що вона м’якша, тому, можливо, змінювати це написання не варто, але хай там як, але в разі реформи це питання має бути обговорене.

Літера “Й”. Це взагалі тупість і має бути змінена обов’язково. Що означає діакритичний символ ˘ ? Це символ короткості звуку. Тому російська літера И (і) має короткозвуковий аналог Й. А що таке українська Й? коротка ’і? ну це ж смішно! Її треба змінити або на ĭ, або на j, при чому останнє мені здається кращим, бо свого часу літери j і u були вигадані як короткі версії літер i і v.

Літера “Ґ”. Її вживання треба обмежити. Українська мова – не російська, не англійська і не будь-яка інша. Літера Ґ для неї нехарактерна. Так, наприклад, слово “Грація” – запозичене, і ґ-фаги обов’язково напишуть його з Ґ. Але чи будуть люди його так читати? Сумніваюся. Тому моя думка – літера Ґ потрібна лише для наголошення на звуку і для розрізнення слів, які можна сплутати, як то “грати” і “ґрати”.

Це лише частина того, що варто реформувати, але все ж.

Треба балотуватися в парламент на посаду міністра освіти, лол.

Comments (0)

› No comments yet.

Leave a Reply

Allowed Tags - You may use these HTML tags and attributes in your comment.

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong> <img src="" alt="">